Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Відсідати, -даю, -єш, сов. в. відсісти, -сяду, -деш, гл. Садиться, сѣсть далѣе, пересаживаться, пересѣсть.
Відспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Перестать пѣть. Соловейки вже відспівалися.
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей.
Жи́ти, -живуҐ, -ве́ш, гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Живи правдою святою. 2) — з чо́го. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. 3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. 4) — з ким. Жить съ кѣмъ. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. жи́ти як ри́ба з водо́ю. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою.
Залима́нити, -ню, -ниш, гл. Выманить, занять. Два карбованці залиманив та й не дає.
Натупатися, -паюся, -єшся, гл. Утомиться хожденіемъ, натоптаться. Натупалась старенька.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Пеленувати, -ну́ю, -єш, гл. Пеленать. Годувала, пеленувала, ніченьки не досипала.
Припнути, -пну, -не́ш, гл. = прип'ясти. Припну фартух дорогий.
