Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слинити

Слинити, -ню, -ниш, гл. 1) Слюнить. Пряжу слиню. Грин. І. 86. 2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Котл. Ен. III. 13. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш. Стор. І. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛИНИТИ"
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Гунцво́т, -та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. Ном. № 1173. 2) мн. = Муцик 2. Вх. Лем. 436.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй. Кан. у.
Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині. К. Псал. 159.
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой. Kolb. І. 305.
Починатися, -на́юся, -єшся, сов. в. початися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Ой чи добре, сини, в дорозі починалось? Лукаш. 63.
Ужва, -ви, ж. 1) = вужівка. Вх. Зн. 73. 2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня. Чуб. VII. 399.
Цілковий II, -вого, м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.