Биркати, -каю, -єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат.
Дія́ниє, -ния, с. Дѣянія св. апостоловъ. Ударили в великий дзвін до церкви на діяниє.
Напиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться.
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Пориш, -шу, м. Раст. Verbena officinalis.
Постидитися, -джуся, -дишся, гл. Постыдиться. І на віки постидяться, що бідою веселяться.
Похіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = покористуватися.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні.
Росхилити, -ся. Cм. росхиляти, -ся.
Умивати, -ваю, -єш, сов. в. умити, умию, -єш, гл.
1) Умывать, умыть. Умивай же біле личко дрібними сльозами. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. Ввійшла в хату, Катерина їй ноги умила. вмивати руки від чо́го. Отказываться отъ чего. Теперка вмивають руки від поля, а потому буде казати, що поля нема.
2) Сносить, снести водой. як вода вмила (що, кого). Исчезъ безъ слѣда.
