Боягуз, -за, м. = боюн. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся.
Вербляниця, -ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть.
Віджахнути, -ну, -неш, гл. Отогнать страхомъ, вообще отогнать, отбить силой, оружіемъ. Помогла тобі від Польщі Москву віджахнути. Воюй добре, щоб вражих черкесів оджахнути.
Галушечка, -ки, ж. Ум. отъ галушка.
Дання́, -ня́, с. 1) Отрава вообще, въ частности же яйца насѣкомыхъ, брошенныя въ водку, которую подносятъ тому, кого хотять отравить. Як мені було йти на весілля, коли Солов'їха отроїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, як би могла. 2) Заговорное питье. Дання гірше трутизни. Се вже так, з дання причина.
Жавки́й, -а, -е. = жалкий 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини.
Нерозборливий, -а, -е. Непонимающій. Я жінка нерозборлива, та й то бачу, що не так.
Одужувати, -жую, -єш, сов. в. оду́жати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Нехай одужає і буде жива. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то тоді вже неможна йому лихословити.
Плосконоса, -си, ж. пт. Anas clypeata, широконосъ.
Чечекати, -каю, -єш, гл. Трещать (о насѣкомыхъ). Метелики, шершні, бабки, коники снують, гудуть, чечекають.
