Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Гіркий світ, а треба жить. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ.
Доді́вчити, -чу, -чиш, гл. Сохранить дѣвственность, пробыть дѣвушкой до самаго выхода замужъ.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia.
Лантушище, -ща, м. Ув. отъ лантух.
Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки!
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів.
Очортіти, -тію, -єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. Уже мені очортіло красти, піду лучче хазяйнувати.
Примандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придти издалека. Примандруєш, молода дівчино, під лісочок. Примандрує мій миленький з лубенського полку.
Роспрощатися, -щаюся, -єшся, гл. Распрощаться, проститься. Распрощалась душа з тілом.
Штола, -ли, ж.
1) Глубокая впадина въ скалѣ.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: штола. Скала.
