Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого.
Зодягати, -га́ю, -єш, сов. в. зодягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. І не зодіг його з мого достатку.
Лиса́к, -ка, м. 1) Плѣшивецъ. 2) Животное съ свѣтлымъ пятномъ на лбу. 3) Обнаженный берегъ или возвышенность. 4) Птица лысуха, черная, Fulica atra.
Мигда́ль, -лю, м. Миндаль.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик.
Мужчи́р, -ра, м. = мощирь.
Наде́ржувати, -жую, -єш, гл. Держать, править (лошадью). Надержуй, Петре, голобельну вліво.
Начіплювати, -плюю, -єш, сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем.
Отровний, -а, -е. = отруйливий.
Розвертати, -таю, -єш, сов. в. розверну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Разворачивать, развернуть, разворотить. Розвернув якусь бумагу і читає замість лепорта.
2) Развалить, разломить. Що ти таке посадив на лаві, що мало хати не розверне?
