Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сорочин

Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОРОЧИН"
Бурячок, -чка, м. 1) Ум. отъ буряк. 2) мн. Раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. І. 132.
Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
Гра, гри, ж. Игра. Федьк. І. 135.
Знову нар. = знов. Ном. № 12010. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман. Шевч. 50.
Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. Рк. Макс. На що люба любувала? ЗОЮР. II. 14.
Поцінний, -а, -е. По цѣнѣ подходящій, недорогой.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Струб, -бу, м. и пр. = зруб и пр. Угор.
Утелепати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить.
Хламидниця, -ці, ж. Босячка. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОРОЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.