Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто.
Гнипель (гнипля?) м. Часть ткацкаго станка: «рукоятка, которою вращаютъ передній навой при навиваніи основы».
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло.
Ковбасний, -а, -е. Колбасный. Ковбасні кишки.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу.
Назу́блювати, -блюю, -єш, сов. в. назуби́ти, -блю́, -биш, гл. О пилѣ, серпѣ: натачивать, наточить, нарѣзывая зубья. Назублювати пилку.
Плотиця, -ці, ж. = плітка. Нехай щуки їдять руки, а плотиці білі лиці. Ум. плоти́чка.
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ.
Тіпець, -пцю́, м. Раст. Festuca ovina L.
Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. отсюда (шуточно?): хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ.
