Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сподок

Сподок, -дка м., мн. ч. спідки. 1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276. 2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469. 3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОДОК"
Бочечок, -чка, м. Ум. отъ бік.
Винурятися, -ряюся, -єшся, гл. Выходить наружу, показываться, выступать. Та вона (річка Оріль) так: то тече під кукотиною (така рослина), то знов випурнеться і блищить проти сонця. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Заплі́тувати, -тую, -єш, гл. = заплітати.
Зза пред. Изъ-за. Вилітали орли зза крутої гори. Н. п. Баба сім миль зза пекла. Ном. № 242.
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Позазночі нар. = позавчора. Вх. Зн. 65.
Покуховарити, -рю, -риш, гл. Побыть кухаркой.
Посміятися, -сміюся, -єшся, гл. Посмѣяться. Ти думаєш, дурню, що підеш вінчаться, а я з тебе, дурню, аби посміяться. Чуб. V. 176.
Солодшати, -шаю, -єш, гл. Становиться слаже.
Хлопцюга, -ги, м. Ув. отъ хлопець. Я наймит у неї, хлопцюга приблудний. Петренко (Южнор. сб. 33). Ну, вставай, хлопцюго! Млак. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.