Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сподок

Сподок, -дка м., мн. ч. спідки. 1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276. 2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469. 3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОДОК"
Бичечок, -чка, м. Ум. отъ бичок. У тебе дві корови телилося, два бичечки родилося. Чуб. Запряжи бичечки. Грин. II. 69.
Жу́ра 1, -ри, м. = джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.
Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.  
Крапчастий и крапчистий, -а, -е. = краплистий. Крапчастий дощ. Мнж. 148. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний. Зміев. у.
Повидло, -ла, с. = павидло.
Повищипувати, -пую, -єш, гл. Выщипать (во множествѣ).  
Повклякати, -каємо, -єте, гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили. МУЕ. III. 56.
Помазати, -ся. Cм. помазувати, -ся.
Поманюньку нар. Понемножко. Конст. у.
Фоц Въ выраженіи: бодай ти ( = ті) фоц було! Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.