Вежа, -жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. Cм. дзвіниця, оборіг.
Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка.
Ігронько, -ка, м. Музыкантъ. Приїхали подоляне з подолу, ой привезли свої ігроньки з собою; ой загадали хорошенько іграти.
Му́дрий, -а, -е. 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де-где мудрі скоки. 3) Хорошій по своимъ качествамъ: красивый, вкусный и пр. Росчесав кудрі, росчесав мудрі, і сам до милої пішов. Мудре дерево. Мудрого борщу наварила.
Накрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. накри́тися, -кри́юся, -єшся, гл. Накрываться, накрыться. Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив.
Поросточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу.
Струхнутися, -хнуся, -нешся, гл. = струснутися. І ковтки мої струхнуться в ямі.
Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями.
