Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вежа

Вежа, -жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. І. 141. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. Cм. дзвіниця, оборіг. Гол. І. Объясн. къ изобр. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЖА"
Божиця, -ці, ж. = богиня. Шейк. Каже одуд до Бога: «Зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею. Рк. Левиц.
Відхід, -ходу, м. 1) Отходъ, выходъ. Марусенька у батенька на одході, посіяла червоний мак на вгороді. Мил. 144. Дружки прощаються — цілуються з молодою та, збіраючись виходить з хати, на одхід їй співають. Грин. ІІІ. 490. 2) Расходъ; убыль. Шкури з дохлих овець брали усі в економію, а як одходу (дохлих овець) було багато, то часть зоставляли на хуторі. Павлогр. у. (Залюбовск).
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки. Вх. Зн. 19.
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
Насклесь нар. Косо, наклонно.
Нахлеськатися, -каюся, -єшся, гл. Налокаться. А що вже собаки нахлеськалися?
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха. Вх. Уг. 256.
Поцмокнути, -ну, -неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули. Гн. II. 27.
Приросток, -тку, м. = приплід. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.