Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вежа

Вежа, -жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. І. 141. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. Cм. дзвіниця, оборіг. Гол. І. Объясн. къ изобр. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЖА"
Витрухати 1, -хаю, -єш, сов. в. витрухнути, -ну, -неш, гл. Выгнивать, выгнить.
Відсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. відсістися, -сядуся, -дешся, гл. Отставать, отстать коркѣ у хлѣба. Хліб відсівся. Вх. Зн. 7.
Гороб'я́чий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 49.
Жи́то, -та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. №5845. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата. 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. І. 209. Ум. жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.
Затупи́ти, -ся. Cм. затуплювати, -ся.  
Звузи́ти, -ся. Cм. звужати, -ся.
Зморити, -рю́, -риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.
Зуспитися, -плюся, -пишся, гл. Встрѣтиться. Зміев. у.
Папужий, -а, -е. Попугаичій.
Спродаж, -жу, м. Продажа. У дядини були колеса на спродаж. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.