Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спричинятися

Спричинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спричини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРИЧИНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРИЧИНЯТИСЯ"
Видочок, -чка, м. Ум. отъ вид.
Вирецептувати, -тую, -єш, гл. Разсказать, какъ по рецепту, точь въ точь. Так йому (на екзамені вчителеві) вирецептував, аж спасибі сказав. Св. Л. 225.
Вон нар. 1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Ном. № 2256. Або світи, або вон лети. Ном. № 2722. 2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу. Гол. II. 427.
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Допи́тувати, -тую, -єш, сов. в. допита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Допрашивать, допросить. 2) Разспрашивать, разспросить. Глухий не дочує, так допитая. Ном. №8565.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Попонеділкувати, -кую, -єш, гл. Попоститься. Іди, небого, не журися, попонеділкуй, помолися. Котл. Ен. І. 14.
Силування, -ня, с. Принужденіе. До милування нема силування. Ном. № 4979.  
Ціцвірь, -ря, м. = тетервак. Вх. Зн. 24.
Черезсіделень, -льня, м. Черезсѣдельникъ. Чуб. II. 674.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРИЧИНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.