Викоцабнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть вверхъ ногами.
Завалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Сильно залаять (о многихъ собакахъ). Загавкають собаки, завалують на вовка.
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ.
Отарка, -ки, отарочка, -ки, ж. Ум. отъ отара.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був.
Почумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься чумачествомъ.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться.
Терлиця, -ці, ж.
1) Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жоліб, въ послѣдній падаетъ ме́чик съ фосто́м (ручкой) съ одного конца, а съ другого онъ прикрѣпленъ чо́пиком. Тіпає плоскінь або матірку, скрипить терлиця під повіткою. Ум. терличка.
Чистобреха и чистобрьоха, -хи, об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний!
