Бджілонька, бджілочка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Болотянка, -ки, ж. Стрекоза съ темно-синими крыльями.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл.
1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Виривав кущі з корінням. Хоче у вовка з зубів вирвати!
2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду.
Вищебетати, -чу, -чеш, гл. Выболтать, высказать неосторожно.
Заче́рствіти, -вію, -єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів.
Згляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. згля́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Переглядываться, переглянуться. З корчми ідуть, — зглядаються, з бурлаки сміються. Навіки зоставсь у моєму серці з тієї годиночки, як зглянулись із ним на цвинтарі. 2) — на кого. Преимущественно въ сов. в. Смилостивиться, умилосердиться надъ кѣмъ. Бог на його зглянувсь. Зглянься на дитину бідну, друже мій! І Бог зглянувсь на ті сльози і на Україну.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок.
Помислити, слю, лиш, гл. Подумать. Бачиш мене, милий, гожу, хорошую, гожу, хорошую, повік здоровую; а борть, Боже, недуги, тогді ти помислиш об другій.
Росповсюджувати, -джую, -єш, сов. в. росповсю́дити, -джу, -диш, гл. Распространять, распространить.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
