Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостити

Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТИТИ"
Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Шух. I. 84. Вх. Зн. 4. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. Гн. II. 222. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ. Камен. у.
Коритча, -чати, с. 1) Маленькое корыто. Ном. № 13964. 2) = коритко. Лебед. у. ( Залюбовск.).
Нездоров'я, -в'я, с. Нездоровье. Моя дочка ніколи тебе обіжати не буде: се вона так щось із нездоров'я. МВ. І. 31.
Окань, -ня́, м. Большеглазый, пучеглазый. Канев. у.
Печалити, -лю, -лиш, гл. Печалить. Не хороше ти отце робиш, Іване, печалиш батька. Федьк.
Примножувати, -жую, -єш, гл. = примножати.
Розсолювати, -люю, -єш, сов. в. розсолити, -лю, -лиш, гл. Солить, посолить. Пити йому схотілось. От він (дурень) набрав води, покуштував — не солона. Узяв тоді, усю сіль у воду висипав, розсолив. Грин. І. 205.
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.
Цвілля, -ля, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля. Рудч. Ск. II. 48.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Вас. 147. Поставив мене чухрать гілля. Новомоск. у. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. Вас. 152, 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. Чуб. V. 684. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82). Хомиха кожен день свого Хому чухрала. Боров. 60. 4) Бѣжать. Маркев. 34. А ну ноги на плечі та й чухрай. Ном. № 4408. Видно й хати, та далеко чухрати. Ном. № 11423. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112). 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом. Г. Барв. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.