Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостити

Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТИТИ"
Задобі́дній, -я, -є. Предобѣденный. Задобідня година. О. 1862. І. 81.
Зміняти I, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнять, промѣнять. Дали мені мужа — невірного друга, що його не змінять, що його не продать. Мет. 254.
Кістняк, -ка́, м. = кістяк 1. Возила, возила (коняка), а тепер кістняк тліє.
Понаселяти, -ля́ю, -єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли. Драг. 421.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Промекати, промекекати, промекеке́кати, -каю, -єш, гл. Проблеять.
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка. Вх. Пч. І. 10.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
Учахнутися, -нуся, -нешся, гл. = відчахнутися. Шух. І. 169.
Хлібопека, -ки, м. Хлѣбникъ, хлѣбопекъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.