Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостити

Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТИТИ"
Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium. ЗЮЗО. І. 121.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Капшуковий, -а, -е. Кошельковый.
Натиснути Cм. натискати.
Побідити 2, -джу, -диш, гл. Обидѣть. Овечками сей год побідило. Той рік і без того так мене побідив, що я не зберуся на гроші. Могил. у.
Примурок, -рка, м. 1) Карнизъ у печки. Н. Вол. у. 2) Каменная пристройка. 3) Боковая стѣна гончарной печи. Шух. І. 263.
Ревіння, -ня, с. Ревъ, мычаніе. Ревіння альпійських коров. Левиц. Пов. 134.
Утомний, -а, -е. Утомительный.
Хватком нар. = хапком.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.