Висилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. висилитися, -люся, -лишся, гл. Изнуряться, изнуриться, истощаться, истощиться.
Квартина, -ни, ж. = кварта. Ум. кварти́ночка.
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби...
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях.
Повкривати, -ва́ю, -єш, гл. Укрыть, накрыть (многихъ, многое). Лягайте дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли. Ворохи (на току) швидче повкривайте, бо дощ находе.
Припалювати, -люю, -єш, сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Полетів би та не мушу, припалила дівчина мою душу, ой чи огнем, чи водою, чи своєю хорошою вродою.
Риґувати, -ґую, -єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, — такі карлючки, що й не розбереш.
Рум'яний, -а, -е. Румяный. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
Теліга, -ги, ж.
1) Телѣга. Мій брат Кондрат на горах, на водах, на желізі, на телізі, на рачачій нозі.
2) Деревянный треугольникъ подъ плугомъ. Ум. телі́жка, телі́жечка.
Тріпати, -паю (треплю), -єш (треплеш), гл.
1) Трясти, вытряхивать. , Тріпай килим.
2) Трясти, трепетать, шлепать, хлопать (крыльями, хвостомъ и пр.). Крильцями тріпа. По під мостом, мостом трепле риба хвостом.
3) Трясти, качать головой въ знакъ отрицанія. Ні, ні! казав Суходрус, тріпаючи головою.
4) Бѣжать. А я мовила, же косу клепле, він през гору до милої трепле. За кавалок кишки тріпай сім миль пішки.