Задратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задразнить. Задратував турчина.
Матерба́с, -су, м. Пестрядь (матерія). Серед базару торгували жиди стрічками, ситцем, матербасом.
Одночасно нар.
1) Одновременно.
2) Современно (съ чѣмъ).
Погань, -ні, ж.
1) Гадость, дрянь, скверность. Отара собако, де б молиться, верзеш тут погань. З того попелу завелась вся тая погань: мошки, комарі, жуки. Ну, годі, годі, Грицьку, буде ту погань снігиря хвалить.
2) соб. Язычники.
Поготувати, -ту́ю, -єш, гл. Наготовить, приготовить (во множествѣ). Чи все вже поготували нам на дорогу?
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Пометаться изъ стороны въ сторону.
2) Покапризничать.
Рябий, -а, -е. Пестрый. Рябії курчата.
2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький.
Стерятися, -ряюся, -єшся, гл. Сойти съ ума, помѣшаться. хай воно стеря́ється! Прахъ его возьми!
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило.
