Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багрій

Багрій, -рія, м. Названіе сѣробураго вола. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГРІЙ"
Баб'юк, -ка, м. = бабець. Вх. Пч. II. 19.
Борсання, -ня, с. Метаніе въ разныя стороны.
Дра́пкатися, -каюся, -єшся, гл. = дряпатися. Вх. Уг. 237.
Кляття, -тя́, с. Проклятіе. Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая. Гатц.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт. Черниг. у.
Невблаганий, -а, -е. Неумолимый.
Понашивати, -ва́ю, -єш, гл. Нашить (во множествѣ). На тіх латках нові латки понашивано. Г. Барв. 304. Ти собі понашиваєш дорогих суконь. Левиц. Пов. 59.
Сорт, -ту, м. Сортъ.
Трісі, трісюні, нар. Немножечко. Конст. у.
Хазяїнувати, -вую, -єш, гл. Хозяйничать, вести хозяйство, быть хозяиномъ. «Піду лучче хазяїнувати». Оженивсь собі гарненько і хазяїнує. Рудч. Ск. I. 192. Хазяїн дома та хазяїнує. Рудч. Чп. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.