Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багруля

Багруля, -лі, ж. Порода раннихъ пурпурно-красныхъ сливъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГРУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГРУЛЯ"
Брацтво, -ва, с. = братство.
Випелешити, -шу, -шиш, гл. Искоренить, уничтожить все. Вх. Уг. 230.
Головачка, -ки, ж. Головастикъ. Вх. Лем. 404.
Збі́гти, -ся. Cм. збіга́ти, -ся.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Підвусний, -а, -е. хлопець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем. К. Бай. 98.
Порозливати, -ва́ю, -єш, гл. Разлить (во множествѣ). (Вода) скрізь по долівці порозливана. О. 1862. III. 32. К великодню водами порозлива. Мил. 208.
Розімнятися, -мнуся, -нешся, гл. = Розім'ятися.
Сворінь, -ня, м. 1) Шворень. Kolb. І. 67. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 16. 3) Часть самотоки. Шух. I. 150. 1) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. Cм. керма. Шух. І. 181. 2) Часть пїл. Cм. пїла. Шух. І. 254.
Титул, -лу, м. Титулъ. Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. Шейк. Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався. К. Бай. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГРУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.