Відвохрити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре.
Вой, вою, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя?
Куль, -ля́, м.
1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив.
2) Связка камышу. В костер кладуть 30 кіп очерету, а в копі — 60 кулів.
3) Палка или конусообразный обрубокъ, употребляемый въ дѣтской игрѣ того-же имени.
4) Родъ жгута, свернутаго изъ свитки, которымъ бьютъ во время дѣтской игры въ крам. Ум. кулик.
Курдупель, -пля, м. Карликъ.
Непотайний, -а́, -е́ Не скрытный, откровенный. Полилась їх розмова щира, непотайна.
Обтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. обтикатися, -чуся, -чешся, гл. Обтыкать, обтыкать себя; украсить себѣ голову цвѣтами. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить. Та нарвала хвіялочок та й обтикалася.
Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл.
1) Разорваться, изорваться, перерваться.
2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. Розмова на тому і порвалася.
3) Cм. пориватися.
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею.
Увчар, -ра, м. = вівчарь.
Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. Ум. шино́чок, шиньо́чок.
