Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строка

Строка, -ки, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст. у. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОКА"
Вивертати, -таю, -єш, сов. в. вивернути, -ну, -неш, гл. 1) Выворачивать, выворотить (на другую сторону). Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним. Ном. № 11148. 2) Опрокидывать, опрокинуть, переворачивать, переворотить; выворачивать, выворотить. З відер воду вивертає. Лукаш. 74. Щоб тебе буря вивернула. Ном. № 3668. Вивернем горщик з борщем. Ном. № 14168. Аж коріння вивертає. Рудч. Ск. І. 66. Він вивернув дуба. Мнж. 37. усіх батьків з того світу вивертає. Сильно ругается по отцу. О. 1861. ІІІ. 95. 3) Вываливать, вывалить. Раненько взяли знов хліб святий, півня з куркою і страшенну щуку. Пішли до попа. Щуку на ослінець так і вивернули; положили хліб на столі. Г. Барв. 184 — 185.
Вічко, -ка, с. = очко. Ном. № 642. Вас. 166, 186, 187. Шух. І. 256. Купи мені перстінь із зеленим вічком. Мил. 103. вічками называются также отверстія между нитками рѣдкой ткани. Шух. І. 154.
Дзизча́ти, дзижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Бжоли, метелики, оси, бабки, чмелі гудуть, дзижчать. Осн. 1862. VIII. 15.
Загостюва́тися, -тю́юся, -єшся, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! МВ. ІІ. 84. Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя. Г. Барв. 56.
Заграва́ти, -ра́ю, -є́ш, сов. в. загра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. Мет. 105. 2) Начинать, начать двигаться: бѣжать, летать и пр. рѣзвыми, бойкими движеніями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. Мет. 429. 3) О морѣ: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. Шевч. 56. О свѣтѣ: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. Чуб. III. 219. 4) О винѣ, наливкѣ: начать бродить.
Навкула́чки нар. На кулачки. Виходъ же завтра навкулачки. Котл. Ен. IV. 47.
Охаблений, -а, -е. Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. дідько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ. Вх. Зн. 45.
Пересмалювати, -люю, -єш, сов. в. пересмалити, -лю́, -лиш, гл. Слишкомъ сильно опаливать, опалить.
Тягельце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
Ущемитися, -млюся, -мишся, гл. Вцѣпиться, впиться. Він кішку одірве та кине, а вона знов до його, та так і вщемиться. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.