Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тягельце

Тягельце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГЕЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГЕЛЬЦЕ"
Бецяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. испражняться. Вх. Лем. 391.
Запозива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Начать судиться, завести тяжбу. Не запозиваться ж йому з магнатом. Стор. І. 189.
Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Пасічниківна, пасішниківна, -ни, ж. Дочь пасічника.
Підвечірок, -рку, м. Закуска предъ ужиномъ.  
Повиманювати, -нюю, -єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють. Богодух. у.
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці. Харьк.
Розділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розділити, -лю, -лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124.
Сколупати, -па́ю, -єш, гл. Исковырять. КС. 1883. II. 389.
Умовити, -ся. Cм. умовляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯГЕЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.