Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стугавіти

Стугавіти, -вію, -єш, гл. = стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГАВІТИ"
Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Конт, -ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі. Г. Барв. 438.  
Кухва, -ви, ж. = куфа. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Ном. № 8007. Ум. куховка.
Покрадати, -да́ю, -єш, гл. Красть постоянно понемногу.
Придалий, -а, -е. Пригодный. Юрасева сосна тонкая да високая, тонкая да кудрявая на пчоли придалася. Мет. 195.
Росхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росхили́тися, -люся, -лишся, гл. Разгибаться, разогнуться. Жала Ганна й не росхилялась. Чуб. V. 721. Росхиліться, калинові віти! Мет. 266.
Смирна, -ни, ж. 1) Смирна. Дали йому вина з смирною. Єв. Мр. XV. 23. 2) Раст. а) Nasturtium sylvestre. ЗЮЗО. I. 175. б) Galium Mollngo L. ЗЮЗО. І. 175.
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Шпундрі, -рів, м. мн. = шпундра. Був борщ до шпундрів з буряками. Котл. Ен. IV. 31.
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. Вх. Пч. II. 6. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУГАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.