Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стугенька

Стугенька нар. Ум. отъ стуга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГЕНЬКА"
Бухкати, -каю, -єш, гл. = бухикати.
Зазолоті́ти, -ті́ю, -єш, гл. = зазолотитися.
Зжи́тися, зживуся, -вешся, гл. Сжиться. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий. Чуб. III. 465.
Коч, -ча, м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим. Шевч. 515.
Необорність, -ности, ж. Непреодолимость.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Сердючка, -ки, ж. Сердитая, раздражительная. Лубен. у.
Торавий, -а, -е. Паршивый. Угор.
Шкваркливий, -а, -е. Сопливый? Менша (дочка) дак така ж гидка, така гидка — шкваркливая, низенькая, броватая, губатая. Чуб. II. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУГЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.