Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Угу, гугнить ворона. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг.
Ділі́й, -лія́, м. Выборный отъ общества для совершенія раздѣла общественнаго сѣнокоса. На луках ділії ділять траву.
Опісля нар. Послѣ. Як би не перебірала ізперва, то б опісля не жалкувала.
Передача, -чі, ж. Передача.
Передком нар. Передомъ. І задком, і передком перед паном Хведорком.
Поремствуватися, -вуюся, -єшся, гл. = поремствувати. На неї ніхто було не поремствується.
Придержувати, -жую, -єш, сов. в. приде́ржати, -жу, -жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. придержати ходу. Умѣрить шагъ, пойти тише.
Приміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примі́ряти, -ряю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить. Приміряють той золотий черевичок.
Хвіть! меж.
1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть!
2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду.
3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Хвіть другого по пиці.
Чистити, -щу, -стиш, гл.
1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого.
2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити.
