Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виплітати

Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл. 1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці. 2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛІТАТИ"
Бистриця, -ці, ж. 1) Быстрый и шумный потокъ. Желех. 2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех. 3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391.
Виразка, -ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити. Ном. № 1574.
Джо́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Чуб. VII. 575.
Дуяви́ця, -ці, ж. = завірюха. Вх. Лем. 412.
Клеветуха, -хи, ж. Болтливая или сварливая женщина? Молодая жена говоритъ мужу: Я тобі, милий, миленька і голубонька сивенька, а твому батеньку — медведиця, а твоїй матері похмурниця... твоїм братам — клеветуха. Чуб. III. 211, 212.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Мусува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Котл. Ен. III. 18. Довго він мусував про своє безталання. Полт. г.
Опасання, -ня, с. 1) Опоясыяаніе. 2) Сплошная крытая галлерея вокругъ церкви. Липов. у. Шух. І. 116. Cм. басань.
П'ятірко числ. Пятеро. У старшого нема, дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130.
Самозрад, -ду, м. ? Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила. Гол. II. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.