Варцаба, -би, ж. = лутка 1.
Дия́волів, -ова, -ве. Принадлежащій дьяволу. Не по правді, дияволів сину, живеш ізо мною.
Довольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовольствовать пищей и питьемъ. Спасибі, довольнив нас кум.
Малю́чкий, -а, -е. = Малю́хний.
Обачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі.
2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила.
Оп'янчитися, -чуся, -чишся, гл. = оп'янитися. Він випив тоді чимало — таки зовсім оп'янчився, що й язиком гаразд не поведе.
Попхнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть. Жінка його попхнула. Терпи! за долею, куди попхне, хились, як хилиться од вітру гілка.
Постій, -тою, м. Постой. Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати на постій. Біднили нас постоями (ляхи).
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати.
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Ти туляєшся, не хочеш іти. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. Сірома по під тинню згорблена тулялась.
