Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Владав трохи не половиною земель українських.
Волоський, -а, -е. Румынскій. Насіння з волоських гарбузів. волоські горіхи. Грецкіе орѣхи, Juglans regia L. Поминулися в саду яблучка, ще й волоські горішки.
Жабини, -бин, ж. мн. = жаберина.
Ізм.. Cм. зм...
Непритика, -ки, об. Безпріютный, бродяга. Встрѣчено только у Кулиша, гдѣ говорится о юродивомъ. По світу швендяє ся непритика, — ні хати в бідолахи, ні двора.
Пачервоточина, -ни, ж. Труха, высыпавшаяся изъ червоточины. Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху без червотоку, без червоточини, без пачервоточини.
Принатурювати, -рюю, -єш, сов. в. принату́рити, -рю, -риш, гл. Пріучать, пріучить. Батько принатурив його до чумацтва.
Розстрілювати, -люю, -єш, сов. в. розстрелити, -лю, -лиш, гл. Разстрѣливать, разстрѣлять.
Розчиняти, -няю, -єш, сов. в. розчини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Отворять, отворить, растворять, растворить. Двері розчиняє.
2) Растворять, растворить, дѣлать, сдѣлать закваску для хлѣба. Гречаники розчиняла.
3) Вскрывать, вынимать, вынуть внутренности. Стали розчинять рибу.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.