Калитка, -ки, ж. 1) Кошелекъ кожаный. Скупий збірає, а чорт калитку гниє. 2) Писанка съ изображеніемъ калитки. Ум. калиточка. Узяла я ті гроші в калиточку. Лікарям — поможись чи не поможись, а калиточка розв'яжись.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. кинути. Cм. кидати.
Костирь, -ря́, м.
1) = костирник. Уподобав картовника і костира п'яного, що... в козацьтва вигравав у кості.
2) Раст. Bromus secalinus. L. Ум. кости́ронько. А він шельма костиронько, превеликий п'яниченько.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога.
Подвійно нар. Вдвойнѣ.
Порозминатися, -наємося, -єтеся, гл.
1) Размяться (во множествѣ).
2) Разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга (во множествѣ).
Потиженно нар. Понедѣльно. Ціни не сказав, почому платитиме Трохимові, чи в день, чи потиженно.
Теревенити, -ню, -ниш, гл. Разсказывать бредни, пустяки. А ще сміє теревенити моїм синам, що польська мова як не тепер, то швидко буде потрібна на Вкраїні.
Тягун, -на, м.
1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі.
2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками.
3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза.
Уряди-годи, нар. Изрѣдка. А був наги батько такий-то грізний! Вряди-годи пустить на улицю погулять з дівчатами.
