Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися.
Лід, леду и льоду, м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід.
Муса́к, -ка́, м. Кусокъ выточенной стали, которымъ косецъ выравниваетъ остріе косы.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Побережний, -а, -е. , побере́жній, -я, -є. 1) Береговой. Побережні села. Сонце стало серед неба понад білим побережнім піском.
2) Набережный. Побережня стіна.
Полонь, -ні, ж.
1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти.
2) = полин.
Стругачка, -ки, ж. Скребокъ для чистки дорожекъ. Cм. стругач 2.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. 2) = муляти. Мені трудить ногу. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Хвітю меж., выраж. звукъ отъ метенія. Хвітю-хвітю! повна скриня оксамиту. Загадка о сметаемой сажѣ.
