Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

твердючий

Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВЕРДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВЕРДЮЧИЙ"
Байрака, -ки, ж. = байрак 1. Не з-за гори, з-за байраки, відтіля ідуть гайдамаки. Мет. Форма эта, вѣроятно, явилась только для риѳмы.
Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Готува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Готовить, приготовлять, уготовлять. Дітей годуй, а сам торби готуй. Ном. № 9201. Жінка смерть готує на тебе. Н. Вол. у. 2) О кушаньяхъ: приготовлять, варять. Вечерять готуй! Чуб. ІІІ. 227.
Засука́ти, -ся. Cм. засукувати, -ся.
Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ. Вх. Зн. 26.
Нечепурний, -а́, -е́ 1) Некрасивый, нехорошій. Як річ така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зроблюсь нечепурна. Котл. Ен. VI. 63. 2) Неряшливый.
Обербенитися, -нюся, -нишся и обербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. = обенберитися. Сидів-сидів, та мов не свіжий, обербенився шкереберть додолу. Полт. у.
Плениця, -ці, ж. 1) Надвое распиленный стволъ строевого дерева. Вх. Зн. 50. Желех. 2) = планиця. 3) Заключеніе? Знайшов тя у темниці, сказав єси: « Устань, Петре, й ступай з плениці». Чуб. І. 166.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТВЕРДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.