Заворі́тній, -я, -є. 1) Находящійся за воротами. 2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього.
Назва́ний, -а, -е. 1) Названный. 2) Названный (о родственникѣ). Чужий отець, названий, чуже дитя клене-проклинає. Прикликав названого сина свого. Названа родина. Свойственники, не кровные родственники. А як пристигла нещасна година, названа і кревна відреклась родина. 3) Именованный (о числѣ).
Підглухий, -а, -е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався.
Погусти, -ду́, -де́ш, гл. Погудѣть.
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають.
Смітина, -ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Ум. смітинка.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к.
Укмітувати, -тую, -єш, гл. = укмітити. От скільки ж нас там було, а нікого ж ви не укмітували, як мене.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к.
