Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою.
Знімати, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Із правої рученьки перстень зняв. Зняли з нього головоньку. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. 2) Поднимать, поднять. Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Зняв руки до Бога. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. Филю зо дна моря знімає. 3) — бучу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. 4) — го́лос, річ. Начинать, начать говорить. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. 5) — щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Обчеський, -а́, -е́ Общественный, мірской.
Погарцювати, -цюю, -єш, гл. Поскакать верхомъ, погарцовать.
Полити Cм. поливати.
Радний I, -а, -е. = радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Я б сам радніший, щоб не спати.
Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл.
1) = рушати, рушити 1.
2) = рушати, рушити 2. На Варуха, як земля рухи. Заходились рухати до господи. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому.
3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати.
Сідельце, -ця, с. Ум. отъ сідло.
Хождати, -даю, -єш, гл. = ходити. Настави нас путями благими хождати.
