Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Виразка, -ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити.
Гнойовий, -а, -е. Навозный. Гнойова яма. Гнойова лопата.
Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає.
Зімодра, -ри, ж. Раст. Lysimachia vulgaris. L.
Напіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. напекти́ся, -печу́ся, -че́шся, гл. 1) Напекаться, напечься. Лице напеклося біля печі. 2) Нажариваться, нажариться.
Облесний, -а, -е. = облесливий. Подобалась вона Люборацькій, бо облесна була.
Обряд, -ду, м. Обрядъ. Чумакування що? Се не козацтво, у чумаків тільки обряд козацький.
Подвірній, -я, -є. Дворовый, домашній. Повела їх у хату, де стояло молоко, здорові кошики з яйцями всякої подвірньої птиці.
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир.
