Бакхичний, -а, -е. Вакхическій.
Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Джя́воронок, -нка, м. = Жайворонок.
Нана́дити, -джу, -диш, гл. Наловить рыбы удочкой.
Рихтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Снаряжаться, готовиться. Почали в дорогу рихтуватися. До того пана написали два цісарі: «Ти сі рихтуй, бо ми маємо бути в тебе на обіді».
Селезень, -зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Ум. селезник, се́лезничок. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, — так селезень і вкипів. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ.
Сіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять. Козаченько пшениченьку сіє. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. — во́ду. Кропить водой.
Ще нар. Еще. Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море грає. ще-ще. Еще кое-какъ. Ще-ще спереду, а ззаду на чорта походить. Ще б пак! Еще бы!
Щебернути, -ну, -неш, гл. Отозваться, писнуть. .
Щиколодка, -ки, ж. Щиколотка.
