Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирити 1

Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 1"
Вапнування, -ня, с. Штукатурка, побѣлка известью.
Відмагати, -гаю, -єш, сов. в. відмогти, -можу, -жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати. МВ. І. 44.
Віщувати, -щую, -єш, гл. Предвѣщать, предсказывать. Пугач або сич біду віщує і найпаче пожежу. Ном. № 13405.
Грудня́стий, -а, -е = Грудуватий. Скаче легенька борона по груднястій ріллі. Мир. ХРВ. 366.
Житня́нка, -ки, ж. Ржаная солома. Вх. Лем. 413.
Зосмілити Cм. зосмілювати.
Пручнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Полт. Пручнувся тікать, він за мною. Кобел. у. (Залюбовск).
Реготно нар. = регітно. А мені так реготно з його, що туди вліз, а назад не вилізе. Пирят. у.
Роз'їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
Станцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Не уступить кому въ танцахъ, съумѣть танцовать одинаково съ кѣмъ. А мені тільки й горя, що матня драна, а то б яй босоніж станцювавсь із сап'янцями. К. ЦН. 234.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.