Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирити 1

Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 1"
Гойдалка, -ки, ж. качель.
Голосок, -ска, м. Ум. отъ голос.
Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Зада́ток, -тку, м. = завдаток.
Кавунець, -нця́
Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка. Славяносерб. у.
Рештак, рештування и пр. Cм. риштак, риштування и пр.
Риндач, -ча, м. Волъ съ кудрявой шерстью на лбу. Александров. у. Cм. ринґач.
Угорщина, -ни, ж. Венгрія.
Умуровувати, -вую, -єш, сов. в. умурувати, -рую, -єш, гл. Вдѣлывать, вдѣлать въ каменную стѣну.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.