Благущий, -а, -е. Умоляющій.
Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Заґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = задрочитися. 2) Закапризничать.
Італійський, -а, -е. Италіанскій.
Осмикувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмикати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. осмикнути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = обсмикувати, -ся, обсмикати, -ся, обсмикнути, -ся.
Пахучий, пахущий, -а, -е. Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Чебрець — зілля пахуще. Пахуще, як м'ята.
Приштрикнути Cм. приштрикувати.
Пропудити, -джу, -диш, гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить.
Хоження, -ня, с. Хожденіе.
Чужиня, -ні, об. Чужакъ, иностранецъ. Я — чужиня, в мене тут роду нема.
