Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Вус, -са, м. см. ус.
Обаполи нар.
1) По обѣимъ сторонамъ.
2) Вокругъ, во всѣ стороны. Упаде на могилу, туже, розливається, аж обаполи луна розлягається.
Обідонько, -ка, м. Ум. отъ обід.
Підохотити Cм. підохочувати.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Привалок, -лку, м. Неподвижная скамья, придѣлываемая къ лежанкѣ.
Цигарковий, -а, -е. Папиросный. Цигарковий папер.
Чтити, чту, чтиш, гл.
1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти.
2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити.
