Гнояк, -ка, м. 1) Навозный жукъ. Cм. гнойовик. 2) = гноївня?
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Джермели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Очищаться отъ червей въ ранахъ джермелами.
Дністер, Дністро́, -стра́, м. Рѣка Днѣстръ. А ти прощай, Дністер, ой ти річко мутная, вже ж нам більше з тебе води не пити. Ум. Дністрочок.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо.
Кле пред. Возлѣ. Жив колись кле Чепелихи відьми.
Косяка нар. Наискось, діагонально. То взад, то вбік, то косяка.
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Се вино велика ледач. 2) = ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався.
Попостояти, -сто́ю, -їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла.
Чебрик, -ку, м. = чебрець. а). Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана.
