Беручий, -а, -е. = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче.
Бо-зна = біг-зна. Богъ знаетъ. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо-зна й за віщо вже. бо-зна-колишній. Очень давній. Хліб черствий, бо-зна-колишній. бо-зна що. а) Богъ вѣсть, что. б) Пустяки. Не говоріть бо-зна чого.
Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими.
Гонорови́тий, -а, -е = Гонори́стий. Онисько дід гордий і гоноровитий.
Завізне́нько нар. Ум. отъ заві́зно.
Ка' 1). Cм. казати.
2) Сокращ. изъ кат въ выраженіи ка'зна употребляющемся также и въ полной формѣ. Cм. кат. ка'-зна-що. Чортъ знаетъ что, дрянь; чепуха. Нами парубок — дівка нічого, а вийшло ка'-зна-що. Употребляется иногда какъ существительное: таке ка-зна-що́ говорить. Такую чепуху говорить. Прийде ка'-зна-що, ка'-зна-звідки, та й грукотить, як воріт не розламає. ка'-зна-яки́й робітник. Плохой работникъ. ка'-зна-куди. Чортъ знаетъ куда. ка'-зна-чого, ка'-зна-нащо. Чортъ знаетъ зачѣмъ. ка'-зна-звідки. Чортъ знаетъ откуда и т. д.
Лій, ло́ю, м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Шкода й лою на лемішку.
Розмуркотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Размурлыкаться.
Темнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, омрачать, дѣлать темнымъ.
Шушвалок, -лка, м. Шушера, шушваль. Я думала — парубки, коли шушвалки.
