Благословенний, -а, -е. Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть.
Бочонок, -нка, м. = варило.
Зайо́лзаний, -а, -е. = заялозений.
Колач, -ча, м. 1) Калачъ, крендель, вообще бѣлый хлѣбъ. 2) — сиріний. Кушанье: овечій творогъ лѣпится въ формѣ круглаго хлѣба съ отверстіемъ по срединѣ и затѣмъ варится въ маслѣ. 3) Родъ посуды: глиняная труба, согнутая въ видѣ кольца, съ горлышкомъ; употребляется для водки и носится на шнуркѣ черезъ плечо. 4) Свясло, витень изъ сѣна длинный, которымъ обматывается на верху стога конецъ остреви́, чтобы дождь не проникалъ внутрь стога по остреві. Ум. кола́чик. Та він мі принесе колачик біленький.
Мац! меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці.
Ми́ш, -ші, ж. = миша. Голий як миш. миш виточна́. Лѣсная мышь, Mus silvaticus. миш-пиргач = кажан.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй.
Помикати 2, каю, -єш, гл.
1) Порывать, влечь. Не видно моїй хати, тілько видно грушу, туди ж мою помикає що-вечора душу.
2) Поспѣшить. Вертаєшся було, то наче ззаду чорт доганяє, — так помикаєш.
Попідписувати, -сую, -єш, гл. Подписать (во множествѣ).
Протьохкати, -каю, -єш, гл. О соловьѣ: прощелкать.