Виплеснути Cм. випліскувати.
Відбігти Cм. відбігати.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Вовкулакувата, -кую, -єш, гл. Быть вовкулакою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи.
Затокоті́ти, -чу́, -чеш, гл. О сердцѣ: забиться. Дуже затокотіло в його грудях серце, глянувши на рідне село.
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений.
Розчепнутися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегнуться. Корсет розчепнувся. «
