Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

труса

Труса, -си, ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50). Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУСА"
Ґоспо́дарів, -рева, -ве Хозяйскій, принадлежащій хозяину. Ґосподарева мама дістала кожух. Гн. II. 12.
Наректи́ Cм. нарікати.
Пеклування, -ня, с. Заботы, попеченіе.
Перегнути, -ся. Cм. перегинати, -ся.
Підрійка, -ки, ж. = підрийка.
Росий, -а, -е. = русий. О. 1862. IV. 8. Розчеши росу косу. О. 1861. XI. Св. 46.
Скаучати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Староденний, -а, -е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Шевч. Староденний Дніпро. О. 1862. VI. 19.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Хвуста, -ти, ж. = хуста. Kolb. II. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.