Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

труса

Труса, -си, ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50). Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУСА"
Боростатися, -таюся, -єшся, гл. Возиться въ грязи, силиться выбраться изъ грязи. Загруз бідолага, боростається собі в грязі. О. 1861. XI. 2.
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи. Левиц. І.
Коловатниця, -ці, ж. = коловатень. Гол. Од. 35.
Надли́ти Cм. надливати.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Поросплітати, -та́ю, -єш, гл. Расплести (во множествѣ). Поросплітала коси. Харьк.
Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.