Вечеряти, -ряю, -єш, гл. Ужинать. Трейчі на день попас маю: а снідаю й обідаю, полудную й вечеряю.
Зичли́вець, -вця, м. Доброжелатель.
Колодка, -ки, ж. Ум. отъ коло́да. 1) Небольшая колода. А-а, котку! не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Сложенныя у дворовъ на улицѣ бревна обыкновенно служать мѣстомъ собранія крестьянъ (преимущественно молодежи) въ праздничный день; поэтому — усі хлопці на колодці, а мого не має. Гриць... устав з колодки. 2) Обрубокъ дерева, привязываемый женщиной неженатому мужчинѣ въ понедѣльникъ сырной недѣли; мужчина долженъ волочи́ти колодку, пока не откупится. віддавати колодку. Обычай, по которому въ день Пасхи дѣвушка, христосуясь, не обмѣнивается съ парнемъ писанкой, а только даетъ ее ему, за что парень долженъ ей найня́ти тане́ць, т. е. музыку къ танцамъ. 3) = колода 4. Скручують йому руки і забивають у колодку. 4) = колода 8. Тутечки у його велика пасіка була, — колодок з двісті. 5) Ступица въ колесѣ. б) У кожевниковъ: рукоять шкафи́, скребка для кожъ. Cм. шкафа. 7) У гребенщиковъ: часть рога, соотвѣтствующая охвату рукой. 8) Висячій замокъ. 9) Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Ум. коло́дочка.
Му́шляти, -ляю, -єш, гл. = метикувати.
Поріб, -робу, м. Утокъ.
Принамний, -а, -е. Пригодный? способный ? Він у мене геть то принамний до писання. Гаразд пише: од його аби хто прочита.
Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи.
Утуляти, -ляю, -єш, сов. в. утулити, -лю, -лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень.
Хруставець, -вця, м. = мак-самосій.
Чудотвор, -ра, м. = чудотворець. (Казка) про Оха — чудотвора.
