Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туманити

Туманити, -ню́, -ниш, гл. Дурачить, морочить. Хто його там думав свататись; так тільки туманив людей. Левиц. Пов. 44. Людей туманити. МВ. (О. 1862. III. 37). І не зводив з ума, не туманив дочку молодую. К. МБ. XII. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУМАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУМАНИТИ"
Вираз, -зу, м. Выраженіе словесное. Чуб. VI. 219. Почала.... солодкими виразами любови промовляти. Левиц. І. 341. Выраженіе лица. Вираз на лиці понуро-урочистий. К. МБ. XII. 269.
Вичавити Cм. вичавлювати.
Гаркавити, -влю, -виш, гл. Картавить.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). К. Досв. 93. Повечерявши, старі люде спать повкладались. К. ДС. 13.
Сардак, -ка, м. = сердак. На нему сардак чорний. Федьк.
Схожий, -а, -е. Похожій. Боже ж ти мій! і на чоловіка ж то не схожі. Млр. л. сб. 173. Сама на себе не схожа стала, така журба її бере. Рудч. Ск. II. 32.
Типтися, -пчуся, -чешся, гл. Трястись на телѣгѣ. Доведеться типтися до Володарки або й далі. Рк. Левиц.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий. Ном. № 6324.
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУМАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.