Дриґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. То-же, что и дриґну́ти, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились.
Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе.
Мотили́ця, -ці, ж. 1) Болѣзнь: овечій вертежъ. Cм. метелиця. 2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш.
Озюм, -му, м.
1) Изюмъ.
2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма.
Омиляти, -ля́ю, -єш, сов. омили́ти, -лю́, -лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила.
Перелупати, -паю, -єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають.
Угризатися, -заюся, -єшся, сов. в. угризтися, -зуся, -зешся, гл. Въѣдаться, привязываться, привязаться.
Хвилинонька, хвилиночка, -ки, ж. Ум. отъ хвилина.
