Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупіти

Тупіти, -пію, -єш, гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПІТИ"
Ангеля́н, -на, м. = Англі́єць. Закр.
Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Допе́рво нар. = допіро.
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьо́ру да́ти. Удрать. Кв.
За́пад, -ду, м. 1) Въ выраженіи: за́пад-со́нце — западъ. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18. 2) Cм. єтір. Шух. І. 226.
Паскудивий, -а, -е. = паскудний.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.
Струць, -ця, м. Дуракъ. Борз. у. Струць задесенський. Ном. № 13617.
Тьмано-зелений, -а, -е. Темно-зеленый. Аж тьмано-зелена озимина. Черк. у.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.