Безчеревий, -а, -е. Безбрюхій. За горою кам'яною безчерева сучка бреше. (Загадка: терниця).
Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
Досві́дчення, -ня, с. Убѣжденіе.
Дригті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = драгліти.
Напа́лювати, -люю, -єш, сов. в. напалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Натапливать, натопить, накаливать, накалить. Напалили піч. 2) Нажигать, нажечь. Треба замазувати на сволоці хреста, що напалюється у страшний четверг.
Півень, -вня, м.
1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: перші півні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, треті — въ два часа ночи. о півнях. На разсвѣтѣ.
2) — ди́кий = тетерюк.
3) — морський. Сказочное животное въ морѣ съ рыбьей чешуей. Ум. півник, півничок.
Позсипати, -па́ю, -єш, гл. Ссыпать (во множествѣ). В мішечки позсипай (горох).
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Славетник, -ка, м.
1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся?
2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. Наші крамарі-славетники.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. ,
