Випруджувати, -джую, -єш, сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу.
Вовтузитися, -жуся, -зишся, гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати.
Доби́чник, -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило.
Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Прийшов докорити світові за гріх.
Косниця, -ці, ж. Усъ растенія? А в пшениці золоті косниці.
Підмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підмити, -мию, -єш, гл.
1) Подмывать, подмыть.
2) О текущей водѣ: подмывать, подмыть. Підмила корінь бистра вода. Тече річка невеличка, підмиває кручі.
Потуманити, -ню, -ниш, гл. Одурачить (многихъ).
Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. світити в о́чі. Льстить. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. 6) Открывать козыря. Світи козиря. 4) — волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. 5) — голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. 6) — тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Сітка, -ки, ж. Сѣтка вообще. Сѣть поменьше невода для ловли рыбы; также сѣть для ловли перепеловъ. Заплутався, мов рибка в сітці. — плавна. Особый родъ сѣти для ловли рыбы по фарватеру рѣки. Ум. сіточка.
Уговкати, -каю, -єш, гл. Усмирить, укротить.
