Бубон, -бна, м. Бубенъ. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Голий як бубон. Що дня божого діточки її як бубон збиті. 2) Родъ барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. Ум. бубник. Качається, як бубник голеньке.
Добрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Зімне́нький, зімне́сенький, -а, -е., Ум. отъ зімний.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу
Оп'янчитися, -чуся, -чишся, гл. = оп'янитися. Він випив тоді чимало — таки зовсім оп'янчився, що й язиком гаразд не поведе.
Підіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. підійняти, -дійму, -меш, гл. 1-3 = піднімати, підняти 1 — 3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. І. Підійняла китаєчку та й заголосила.
4) = піднімати, підняти 4. Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою.
5) = піднімати, підняти 5.
6) = піднімати, підняти 6.
7) на глузи, на сміх підіймати. Haсмѣхаться, осмѣивать, подымать на смѣхъ. Отак мене на глузи підіймають. Стали вдовиченків на сміх підіймати.
8) — піднебення. Объ опухоли миндалевидныхъ железъ говорятъ въ селѣ, что это піднебе́ння опало, почему его должно підійняти, надавливая снизу пальцемъ и пр.
Роздякуватися, -куюся, -єшся, гл. Разсыпаться въ благодарностяхъ.
Справжній, -я, -є. Дѣйствительный, настоящій. Се вже бабі справжні радощі.
Умазувати, -зую, -єш, сов. в. умазати, -жу, -жеш, гл.
1) Пачкать, запачкать. Умазать морду їх мазкою.
2) Влѣплять, влѣпить (въ стіну при мазаніи глиной). Вмазала люстерко в стіну.
Чубатник, -ка, м. Раст. лиственница европейская, Larix europaea.
