Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учити

Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИТИ"
Вихонути, -ну, -неш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику! Рудч. Ск. І. 1.
Гуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = Гугнявіти.
Докла́дність, -ности, ж. Обстоятельность, точность; подробность въ изложеніи.
Му́ха, -хи, ж. Муха. До Спасівки мухи на пана роблять, а в Спасівку на себе. Ном. № 482. Аж он дві мухи сидить. Лубен. у. крутиться як муха в окро́пі. Заваленъ хлопотами, безъ отдыха въ хлопотахъ. муха ясіньова. Насѣк. = майка. Вх. Пч. І. 7. Ум. мушка.
Повгодовуватися, -довуємося, -єтеся, гл. Откармливаться, откормиться (о многихъ). Гарно у вас индики повгодовувалися. Васильк. у.
Повкриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Укрыться, накрыться (о многихъ). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися. Харьк. у.
Понадкроювати, -кро́юю, -єш, гл. = понадкраювати. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю. Г. Барв. 65.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Поштрикати, -ка́ю, -єш, гл. Поколоть, понырять; исколоть.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.