Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учити

Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИТИ"
Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Лебедин. у. Він довмився, що посіяти. Черк. у. Добре ви собі довмилися. Н. Вол. у.
Дрібню́ній, -я, -є., Ум. отъ дрібний.
Зачи́ркати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Соловейко защебетав, залящав, зачиркав. Кв. І. 29.
Ляхва́, -ви, ж. соб. Поляки. З нас висисає кров жидова і ляхва. Левиц. Пов. 161. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Простарцювати, -цюю, -єш, гл. Пробыть нищимъ. Отак вік свій і простарцював, а робити не хотів. Харьк.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.  
Хрускавки, -вок, ж. мн. Клубника. Гуцул.
Шкорина, -ни, ж. = скорина. Ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба. Ном. № 12296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.