Буц Ii, -ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у.
Ґо́нтя, го́нтя, -тя, с. = Ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита.
Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива.
Забіжни́й, -а́, -е́. забіжне́ крило́ (у не́воді) Нижнее крыло невода.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ).
Перериштувати, -ту́ю, -єш, гл. Поставить иначе лѣса.
Повстрічатися, -чаємося, -єтеся, гл. Встрѣтиться. Біг кіт із села, а лисичка із лісу, да й повстрічались вони.
Поплодитися, -димося, -дитеся, гл. Родиться, наплодиться, виплодиться. А вони ж із чого поплодились? І вони ж із мужиків породились.
Потребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потреби́ти, -блю́, -биш, гл.
1) Истреблять, истребить. Хоробрий дух роскошами всипляли, кругом султана честь і правду потребляли.
2) Истрачивать, истратить. За тиждень пуд муки потребить.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають.
