Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учити

Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧИТИ"
Висвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. висвятитися, -чуся, -тишся, гл. Посвящаться, посвятиться (въ духовный санъ). Висвятився семинарист на попи. О. 1862. І. 54.
Земля́чка, -ки, ж. Землячка.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Ло́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать, хлопать. Желех. 2) Ѣсть, жрать. Старому чоловікові та лопати у піст скоромне. Харьк.
Люби́тки гл. ум. отъ любити. Уже нам ся сього року любитки не веде. Гол. IV. 508.
Пообполювати, -люю, -єш, гл. Ополоть (во множествѣ). Малину вже пообполювала. Богодух. у.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Скерувати, -ру́ю, -єш, гл. Направить. Одчини браму та скеруй половими добре, щоб часом не зачепиться. Рк. Левиц.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина. Вх. Лем. 466.
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.