Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучний 1

Тучний 1, -а, -е. 1) Жирный. Тучні ягнята. К. Псал. 263. 2) Плодородный. Земля тучна. К. Псал. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 1"
Брязкити, -кит, ж. мн. Бренчалки, погремушки. Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю. У дудки грали і в брязкити бряжчали. ЗОЮР. І. 178.
Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Ідеалізувати, -зу́ю, -єш, гл. Идеализировать. Желех.
Любі́сько нар. = любісінько. Желех.
Мачуше́нко, -ка, м. Сынъ мачехи, брать по отцу, но не по матери. Черк. у.
Під'язник, -ка, м. Служащій для подвязыванія. Ум. під'я́зничок. У мене в скрині той платочок під'язничок, що під'язую зімою. Зміев. у.
Подобонька, -ки, ж. Ум. отъ подоба.
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику. Вх. Зн. 54.
Утина, -ни, ж. = утка. Ой, десь моя дитина, як на морі утина. Чуб. V. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧНИЙ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.