Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туширити

Туширити, -рю́, -риш, гл. Стричь барановъ во второй разъ осенью. Вх. Зн. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУШИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУШИРИТИ"
Інтерес, -су, м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381.
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Желех.  
Незнайомець, -мця, м. Незнакомец!.. Стрів її чуждоземець, чуждоземець, незнайомець. Гол. І. 208.
Непотребний, -а, -е. = непотрібний. Гол. І. 33.
Оселити, -ся. Cм. оселяти, -ся.
Підпірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підпе́рти, -діпру́, -преш, гл. 1) Подпирать, подпереть. Підперли двері, щоб вона не вилізла. Рудч. Ск. І. 17. 2) Стискивать, стиснуть, спереть. Підперло мене під груди, під серце. Чуб. V. 435. 3) Поддерживать, поддержать, помочь. К. ЦН. 277. Підпірали своєю повагою церковні братства. К. ХП. 115. О, як же ти безсильного піддержав, підпер єси правицю слабовиту. К. Іов. 55.
Повидаватися, -даємо́ся, -єте́ся, гл. Выйти замужъ (о многихъ).
Позводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого. Зміев. у.
Ракло, -ла, м. Босякъ. Харьк. У нас у Харькові так завелось, що коли де кучка народу збереться, то вже між гущу і ракло втреться. Харьк.
Стукати, -каю, -єш, гл. Стучать. У двері стукав, добувався. Котл. Ен. ІІІ. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУШИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.