Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увіряти

Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл.на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться. О. 1862. VIII. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРЯТИ"
Бобалька, -ки, ж. Клецка, родъ галушки. Вх. Лем. 393.
Бокатий, -а, -е. Бокастый. Бокатий горщик. Волч. у. Стіг бокатий. Волч. у.
Гаєвий, -а, -е. Лѣсной. Желех.
Добавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. доба́вити, -влю, -виш, гл. Добавлять, добавить, прибавлять, прибавить.
Надмі́ряти, -ряю, -єш, гл. Отмѣрить немного.
Недобачливий, -а, -е. Съ слабымъ зрѣніемъ.
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити. Чуб. III. 128.
Рижієвий, -а, -е. Сдѣланный изъ рижія. Рижієва олія. Мир. Пов. І. 142.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Канев. у. Земля — сипець, суха. (Залюб.). Там кучугури, самий пісок сипець. Новомоск. у. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.