Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удвійзі

Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Черн. г. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі. МВ. І. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДВІЙЗІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДВІЙЗІ"
Вивітрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. вивітритися, -рюся, -ришся, гл. Вывѣтриваться, вывѣтриться. Аф. 325.
Відрубний, -а, -е. 1) Отдѣльный, обособленный. 2) Совершенно отличный, иной. Желех.
Кузоб и кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Ном. № 7077. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся. Чуб. V. 674.
Невірничка, -ки, ж. Ум. отъ невірниця.
Омачка, -ки, ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна. Шух. І. 97.
Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Н. п. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. І. 12.
Пригонич, -ча, м. = пригінчий. Рк. Левиц.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Черк. у. Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща. Мкр. Н. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДВІЙЗІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.